Виробничий шум: як санітарна лабораторія допомагає вберегтися від професійних захворювань

Шум на робочому місці є одним із найпоширеніших факторів шкідливого впливу на працівників у різних галузях промисловості. Надмірний шум негативно позначається на здоров’ї людини, тому дуже важливо розуміти його вплив та застосовувати заходи для захисту.

Нормативні акти щодо допустимих рівнів шуму

В Україні нормативні рівні шуму регламентуються такими документами:

Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.

У виробничих приміщеннях допустимий рівень шуму залежить від його частоти та характеру виконуваної роботи.

Для більшості професій гранично допустимий рівень шуму складає 85 дБ (децибел) при постійному впливі протягом робочої зміни.

Для робіт, що потребують підвищеної уваги, допустимий рівень шуму може бути знижений до 50-60 дБ, залежно від виду діяльності.

•         Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів ДСП-173-96:

Документ деталізує вимоги щодо захисту працівників від шкідливого впливу шуму. Він регламентує допустимі рівні шуму не лише на робочих місцях, але й у житлових зонах, в офісах і навчальних закладах.

Для робочих місць встановлено диференційовані норми залежно від того, чи є шум постійним чи імпульсним, а також від його частоти (низькочастотний, середньочастотний, високочастотний).

•         Міжнародні стандарти (наприклад, ISO 1999):

Вони також використовуються для оцінки ризику впливу шуму на робочому місці. За цими стандартами, рівень шуму понад 85 дБ вважається небезпечним, якщо його вплив триває понад 8 годин.

Високий рівень шуму (>90 дБ) вже вимагає використання засобів індивідуального захисту (навушників або беруш).

•         Закон України “Про охорону праці” встановлює зобов’язання роботодавців щодо забезпечення безпечних умов праці, включаючи заходи зменшення шуму на робочому місці.

Вплив виробничого шуму на здоров’я працівників

Виробничий шум може викликати негативні наслідки для здоров’я:

Зниження слуху: Тривалий вплив інтенсивного шуму (понад 85 дБ) призводить до незворотного зниження слуху, що є однією з основних проблем для працівників шумних виробництв.

Стрес і втома: Під впливом шуму працівники швидше втомлюються, знижується їхня увага та концентрація, що може збільшити ризик аварійних ситуацій.

Розлади нервової системи: Постійний шум негативно впливає на нервову систему, викликаючи підвищену дратівливість, безсоння, головний біль та інші психоемоційні розлади.

Серцево-судинні захворювання: Шум також може викликати підвищений артеріальний тиск, що призводить до розвитку серцево-судинних захворювань.

Класифікація виробничого шуму

Виробничий шум класифікується за такими критеріями:

–         За тривалістю впливу:

Постійний – рівень шуму не змінюється або змінюється незначно протягом робочого часу.

Непостійний – рівень шуму варіюється, включаючи коливання, перерви або імпульси.

–         За частотним складом:

Широкосмуговий шум – містить звуки різних частот одночасно.

Тональний шум – домінує певна частота або група частот, що може бути більш подразливим для слуху.

–         За рівнем інтенсивності:

Низькочастотний – звуки, що мають частоту менше 300 Гц.

Середньочастотний – частота в межах від 300 до 1000 Гц.

Високочастотний – звуки з частотою понад 1000 Гц.

•         Шум до 50 дБ: вважається фоновим і практично безпечним для здоров’я людини. Такий рівень шуму зустрічається в офісах, навчальних закладах або під час виконання точних робіт, що потребують зосередження.

•         Шум 50-85 дБ: помірний рівень шуму, який дозволяється для виконання більшості видів робіт. Проте тривала дія шуму понад 8 годин при рівнях 80-85 дБ може викликати втому та зниження слуху. Наприклад, шум в офісах з великою кількістю обладнання може досягати цих значень.

•         Шум 85-100 дБ: високий рівень шуму, що є шкідливим для здоров’я. На таких робочих місцях використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) обов’язкове. Це характерно для виробництв із важким обладнанням, металургійних підприємств, будівельних майданчиків.

•         Шум понад 100 дБ: критично небезпечний рівень, при якому навіть короткочасний вплив може призвести до серйозного пошкодження слуху. Такі рівні зустрічаються в авіації, машинобудуванні, а також у важкій промисловості.

Засоби і заходи захисту від шуму

Для мінімізації шкідливого впливу виробничого шуму використовуються різноманітні заходи захисту, які поділяються на колективні та індивідуальні.

Колективні заходи:

Шумопоглинаючі конструкції: застосування спеціальних матеріалів, які знижують рівень шуму в приміщеннях.

Звукоізоляція обладнання: встановлення захисних кожухів на джерела шуму.

Зниження шуму в процесі експлуатації обладнання: регулювання та технічне обслуговування обладнання, щоб мінімізувати його шумові характеристики.

Індивідуальні засоби захисту (ЗІЗ):

Навушники: спеціальні захисні навушники, що знижують вплив шуму на слух.

Беруші: вставки для вух, які блокують або зменшують рівень шуму.

Шумозахисні шоломи: використовуються на особливо шумних виробництвах для максимального захисту.

Періодичні медичні огляди

Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів, працівники, які піддаються впливу шуму, повинні регулярно проходити медичні огляди для своєчасного виявлення захворювань слухового апарату та інших порушень здоров’я. Такі огляди є обов’язковими для працівників, що працюють в умовах підвищеного шуму.

Визначення рівня шкідливості шуму санітарними лабораторіями

Оцінка рівня шуму на робочих місцях є важливою складовою забезпечення гігієни праці. Вимірювання та аналіз шумових умов здійснюються спеціалізованими санітарними лабораторіями, які визначають шкідливість шуму та допомагають організовувати ефективні заходи для його зниження.

Основні етапи визначення шкідливості шуму:

Попереднє обстеження робочого середовища:

Лабораторії спочатку оцінюють робочі процеси, обладнання та джерела шуму на виробництві. Цей етап включає вивчення специфіки виробництва, розташування джерел шуму та робочих зон працівників.

Визначаються потенційні зони з підвищеним рівнем шуму, які потребують детальніших досліджень.

Вимірювання рівня шуму:

Шум вимірюється за допомогою спеціальних приладів – шумомірів. Вимірювання проводяться у кількох точках, що дозволяє отримати середні та пікові значення рівня шуму.

При цьому важливо враховувати різні режими роботи обладнання та час доби, оскільки рівень шуму може варіюватися протягом робочого дня.

Аналіз частотного складу шуму:

Шум поділяється на низькочастотний, середньочастотний та високочастотний. Кожна частота має свій вплив на організм людини.

Лабораторія аналізує, які частоти домінують у шумовому тлі, та порівнює їх із нормативними значеннями.

Оцінка тривалості впливу шуму:

Лабораторія враховує час впливу шуму на працівників. Тривалий вплив навіть на помірний рівень шуму може бути більш шкідливим, ніж короткочасний вплив на високий рівень шуму.

Вимірювання здійснюються під час різних етапів робочого дня: на початку зміни, у середині та наприкінці. Це дозволяє врахувати можливі зміни в рівні шуму.

Оцінка гранично допустимих рівнів шуму:

Санітарні лабораторії порівнюють отримані результати з державними санітарними нормами (ДСН 3.3.6.037-99), які визначають гранично допустимі рівні шуму для різних видів робіт. Наприклад, для робіт із підвищеною точністю допустимий рівень шуму складає 50-60 дБ, а для загальних виробничих приміщень – до 85 дБ.

Якщо рівень шуму перевищує допустимі норми, це вважається шкідливим фактором, який потребує негайного впровадження заходів його зниження.

Документування результатів:

Після проведених вимірювань санітарна лабораторія складає протокол із детальним описом рівнів шуму на робочих місцях, їх впливу на здоров’я працівників та рекомендаціями щодо зниження впливу шуму.

У протоколі також зазначаються нормативні документи, які регулюють гранично допустимі рівні шуму, і чи відповідають виміряні значення встановленим нормам.

Впровадження результатів дослідження

На основі висновків лабораторії роботодавець зобов’язаний впровадити заходи для зниження рівня шуму або захисту працівників. До таких заходів належать:

• Модернізація обладнання або використання шумозахисних конструкцій.
• Організація робочого процесу із застосуванням режимів чергування та перерв, щоб мінімізувати тривалий вплив шуму.
• Забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту (навушниками або берушами).
• Проведення інструктажів із безпеки праці, що включають питання захисту від впливу шуму.
• Періодичні медичні огляди дозволяють своєчасно виявляти професійні захворювання, зокрема ті, що спричинені шумом, вібрацією або іншими шкідливими факторами. Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів, роботодавці зобов’язані організовувати такі огляди для працівників, зайнятих на небезпечних роботах.
•  

Переваги періодичної оцінки рівня шуму

Регулярне проведення вимірювань та моніторинг рівня шуму дозволяє вчасно виявляти потенційні загрози для здоров’я працівників та вжити відповідних заходів для їх усунення. Це сприяє покращенню умов праці, підвищенню продуктивності працівників та зменшенню кількості професійних захворювань, пов’язаних із втратою слуху.

❗️Увага!

🔵Фахівці атестованої санітарної лабораторії ТОВ «НВЦ «Укрексперт» проводять лабораторні дослідження, допомагають оформити всі необхідні документи з атестації робочих місць та проведення медоглядів.

👉 sanlab.rivne@gmail.com

👉 068 33 44 335

#атестація_робочих_місць

#санітарналабораторія

#робочі_місця

#лабораторія

#шкідливіречовини

#нотатник_роботодавця