Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.
Зростання промисловості і робочих місць в сільськогосподарському, текстильному, деревообробному виробництвах, енергетичних потужностей, широка хімізація, збільшення кількості автотранспорту, виробництва лляних тканин, нетканих матеріалів, деревостружкових плит, фанери, мінеральних добрив в Рівненській області та в Західному регіоні України є загрозою для здоров’я працюючих.
Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах
Шкідлива речовина – це речовина, яка при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки може призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Найчастіше промислові шкідливі речовини потрапляють в організм людини через дихальні шляхи.
Завдяки величезній всмоктувальній поверхні легень утворюються сприятливі умови для надходження шкідливих речовин у кров, яка розносить їх по всьому організму.
У санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил. Від пилу потерпають робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, деревообробної, текстильної промисловості, сільського господарства і т. ін.
Залежно від походження пил може бути органічним (тваринний, рослинний, штучний), неорганічним (металевий, мінеральний) та змішаним.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться обов’язкові попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 міс, залежно від токсичності речовин) медичні огляди. Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію даної речовини, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год чи іншої тривалості (але не більше 40 год на тиждень) не призводить до зниження працездатності й захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить несприятливого впливу на здоров’я нащадків.
Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих тощо. Контроль (вимірювання) може відбуватись неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно і т. ін. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини з гостроспрямованим механізмом дії.
Стан повітря робочої зони визначається параметрами мікроклімату і складом повітряного середовища. Параметри мікроклімату і склад повітряного середовища повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», ГОСТ 12.1.005 – 88 «Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования» та Гігієнічним регламентам хімічних речовин у повітрі робочої зони (Наказ МОЗ №1596 від 14.07.2020р.).
Пристрої для відбору проб повітря можуть розміщуватися у фіксованих точках робочої зони (стаціонарний метод) або закріплюватися безпосередньо на одязі працівника (персональний моніторинг).
Стаціонарний метод відбору проб застосовують для вирішення наступних завдань:
• гігієнічної оцінки джерел забруднення повітря робочих зон (технологічних процесів і виробничого обладнання);
• гігієнічної оцінки ефективності вентиляційних систем;
• визначення відповідності фактичних рівнів вмісту шкідливих речовин їх гранично допустимим концентраціям.
За результатами лабораторного контролю умов праці санітарною лабораторією ТОВ «НВЦ «УКРЕКСПЕРТ» виявлено перевищення ГДК багатьох хімічних речовин повітря робочої зони працівників різних підприємств Рівненщини. Це свідчить про те, що працівники підприємств районів та області в переважній більшості працюють на обладнанні, терміни експлуатації яких давно вичерпані. А це негативно впливає на здоров’я працюючих.
Загалом періодичність контролю факторів виробничого середовища ґрунтується на ступені шкідливості та швидкості виникнення негативних наслідків після контакту на організм працівника. Тому своєчасне виявлення перевищення ГДК, ГДР та нормативних показників дає змогу здійснити швидко комплекс організаційних або організаційно-технічних заходів, направлених на усунення недоліків та покращення умов праці.
Фахівці санітарної лабораторії ТОВ «НВЦ «УКРЕКСПЕРТ» рекомендують для роботодавців та інженерів з охорони праці проводити ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО НОРМАЛІЗАЦІЇ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ, а саме:
– вентиляція і очищення повітря від шкідливих речовин;
– контроль змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Ефективність здійснення заходів забезпечується вдосконаленням технологічних процесів, герметизацією обладнання і апаратури, ізоляцією дільниць і процесів з інтенсивним утворенням пилу і виділенням отруйних речовин, застосуванням агрегатів, що вловлюють і виводять шкідливі речовини, використанням дистанційного управління виробничими процесами для забезпечення реалізації конституційного права громадян на безпечні і здорові умови праці та на безпечне для життя і здоров’я людей.
Статтю підготувала Оксана БЕЗВЕРХА
Завідувач санітарної лабораторії ТОВ «НВЦ «УКРЕКСПЕРТ»